Portret (2xA0)

                                  Так… на початку було СЛОВО,
                                   (з БЕЗОДНI ГОЛОС пролунав),
                                    І дотепер ніхто не знає
                                    Промовив ВІН, чи проспівав?
                                     Господь ГАРМОНІЮ явив,
                                     Що «музикою сфер» назветься,
                                      Звучанням цілий Світ створив,
                                      А МУЗУ – музикою Серця.
                                      Не кожен має в серці ТОН,
                                       Яким ВСЕ може передати
                                       Подібний Богу обертон,
                                       Що здатен нам СВІТИ являти.
                                       Так! КОМПОЗИЦІЯ мертва,
                                        Коли ДУША в ній не витає,
                                        ТАЛАНТ корінням пророста,
                                        І смертним ІСТИНУ являє.
                                                  «Таланту батька»
                                 (Олександр Мірецький, лютий 2009 року)

: Один комментарий

  1. Георгій Адамович Мірецький народився за часів протекторату Польщі у місті Луцьк Волинської області 6 травня 1929 року. Батько — Адам Володимирович, поляк за походженням. Мати — Марія Денисівна, українка. Закінчив Київську консерваторію по класу композиції у 1958 році. Учень Б. Лятошинского, Л. Ревуцкого, М. Вилинского, К. Данькевича. Практично все творче життя пропрацював на музичному відділенні Луцького педагогічного училища (тепер – коледжу). Помер від серцевої хвороби 6 лютого 1978 року у віці 48 років. Бібліографія складає біля 100 творів. Частина творів (крупні форми) зараз у розшуку (Кантата «Радій Україно», матеріали опери «Маруся Богуславка», симфонічна поема присвячена пам’яті вчителя — М.М.Вілінського, концерт для ф-но з оркестром, хор «Ода про Волинь», 1-ша симфонія).
    Писав переважно академічну музику. Найбільш потужними є: Соната для ф-но g-moll «Магічна» (ор.30), струнний Квартет d-dur (ор.26), 9-ть варіацій (на українську тему) для фортепіано, ряд романсів та пісень на вірші Олександра Богачука, Петра Маха, Шандора Петефі, Юрія Лермонтова, Олександра Пушкіна. Вершина творчості, що залишилася в розграбованому нотному архіві — транскрипції волинських народних пісень для мішаного хору. Особисто робив транскрипції музики до опер «Риголето», «Кармен» та «Запорожець за Дунаєм» у Волинському обласному музично-драматичному театрі в 70-ті роки ХХ ст. Був незмінним керівником вокального ансамблю (октету) Луцького педагогічного коледжу. Ансамбль виконував a cappella світові шедеври класичної та естрадної музики, обробки яких виконував особисто.

    Нравится

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s